Сліпий Тарас...
Не бачить він нічого,
Сховали йому очі у пітьмі,
І без прикрас
Обличя, він для Бога,
Став жити тут з людьми на самоті.
Німі слова,
Які ми не почули,
Кричав для нас він голосом сліпим,
Уже давно нема
Його і ми усе забули:
Людиною бути й лишилися ніким.
2.12.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297446
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2011
автор: КРІПАКОС