Біль у серці щораз відчуваю,
Як минуле вертаю з імли.
Й з гіркотою себе запитаю
Чи жили ми щасливо коли?
Навесні пам’ятаю орали,
Трактори наче бджоли гули.
Ми картоплю гнилу вибирали,
І від того щасливі були.
Горобців на обід полювали,
Голод був, та ми якось жили,
А дорослі вождів прославляли
І клялись, що щасливі були.
Потайком колоски підбирали
На плиті кукурудзу пекли
Та ми кращої долі й не знали
То ж здавалось щасливі були.
«Рідна» партія до комунізму
Нас вела ми покірливо йшли,
А жили за парканом залізним.
Ну хіба ж не щасливі були?
Ворогів ми вбачали усюди,
Та по іншому жить не могли
Слово мовить боялися люди
Оце так ми щасливі були.
Ось діждали в житті перелому.
З дуру думали –це вже едем.
Тепер буде усе по другому,
-То хіба ж це ми зараз живем?
Різні згадки з думок виринають.
Повертають минуле з імли,
А літа все минають, минають.
То коли ж ми щасливі були?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296541
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2011
автор: євген уткін