Хотіла вкрасти клаптик неба…
Того́ – перед грозою:
Ледь зарум’я́неного сонцем…
Немитого сльозою
Дощів з он-тої буро-хмари,
Що дише блискавками,
І грізно так бурчить з-за краю…
Допоки темні плями
Не ляпнулись на голубінні,
Як клякси неуважні…
Я так хотіла того клаптя!..
А вийшло, що - несправжнє…
І небо бу́ло… й блискавиці…
І грому стоголосся…
Мені так мріялось! Хотілось!
Що врешті-решт здалося…
(7.11.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292137
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Леся Геник