все це минеться –
піна…
одча́ю
зеленого
по́вінню,
риданням
безмовним,
непогамовним,
із горіха живого
схлине…
живого
і
нега́дано –
по живому…
болить
нестерпно знайомо –
давно
і невпинно,
здається вже,
навіть, звично…
у чому ж
наша з горіхом
прови́на?..
вина́ ?..
мовчить
обра́за,
злостива
й дрібна,
на питання
горіхове –
риторичне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290445
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: Валя Савелюк