ТРОЄ НАС

…у  мене  тут  -
Сонце  зійшло!
небесне  
світило...
сяє  все  –
біла  па́морозь
ве́люном
накрохмаленим,
аж  хрумким,
землю
Таїнств  Святих
причастила:
освітила,
очистила
і  освятила!

…а  десь,
на  північний  захід
од  мене,
стоїш
у  напівтемряві
біля  вікна
символом
каліграфічним,
ви́різьбленим
ієрогліфом  
обра́зи
і  самоти́  –  
ти
ворушиш
у  долоні
холодній,
як  лід,
надважкі
камінчики,
наче  зга́слі  
давно  зірки́  –
білі
космічні
карли-ки,  
то
необачні
мої
провини
і  
кри́хтоподі́бні
грішки…  

…а  під  ліжком,
за  плі́нтусом,
сіроми́шка
так  
дріб`язково  схоже
точить
зубками  
гострими
і  дрібними  
ви́збирані
потає́мно
на  полиці
у  тебе
крихти  дрібні́  -  
у  докір
мені,
і  трухляві
старі
горіш-ки…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2011
автор: Валя Савелюк