Перетлій і вичахни!
Допоки?
Він глухий –
молись чи не молись.
Одкаснись од нього,
одсахнись –
він лихий, підступний
і жорстокий.
І не простягай йому крила –
він земний,
немов гранітна брила.
Вже любов його здіймала
й не зняла,
тільки марно
поламала крила.
Перетлій і вичахни.
Навіки.
Як жебрачка,
не молись під плотом:
то кумир,
глухий і многоликий;
то не німб,
то чиста
позолота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283708
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2011
автор: Валя Савелюк