Моя печаль,прозірчасто-легка,
Акордом плавним віддає у скронях...
І сипле ніч зі зрібного мішка
Сріблястий пил на біле підвіконня.
Скупали в росах ніжні пелюсткИ
П'янкі жоржини,мальви зореокі,
І промінь світла дотиком легким
Навіює такий жаданий спокій...
Вже чути шурхіт свіжих сторінок-
Душа в задумі спогади гортає...
П'янкі герані свіжих пелюстОк
Насипали в моє горнятко з чаєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280068
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2011
автор: Наталя Данилюк