Череда
величезних
сірих корів
Розляглася
на синій стерні –
Жуйку
ліниво жують
опісля водопою.
У найдальшої
при горизонті
бік заятрів –
Лишенько,
що там з тобою?
Горе мені!
Чимось поранила бока?
Лечу стрімголов, кричу здаля –
Аж ні,
То народилося
червоне теля:
Сіра його облизує…
Ніч поблизу –
Беззоряноока.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277104
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.08.2011
автор: Валя Савелюк