Тим, хто страждає від нелюбові присвячується...
Від любові за крок -
простягнути лиш руку...
віддати
їй себе до останку -
із нею так легко іти...
Між холодних зірок
десь написана доля
страждати
і палити хиткі
уцілілі довіри мости...
Час такий нестійкий...
ось піском витікає
крізь пальці
а душа, наче вітер,
все місця собі не знайде...
І так часто з-під вій
капле дощ і стікає
між п'яльця
де судьби полотно
вигаптовує стомлено день...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261654
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2011
автор: Адель Станіславська