Вдень зникають всі роси

Вдень  зникають  всі  роси,
Наче  їх  не  було.
Посивілії  коси
Падають  на  чоло.

Як  сторінки  альбому,
Я  гортаю  життя.
Біль,  і  смуток,  і  втому
Дістаю  з  забуття.

Мерехтять  різні  фото,
Кольорові  та  ні...
Непосильна  робота
Порпатись  в  глибині.

Перейшло,  відболіло,
Поросло  полином...
Заглядає  несміло
Сонечко  у  вікно.

Я  зберу  усе  світло,
Тай  залишу  собі.
Усміхнуся  привітно,
Більш  не  буду  в  журбі.

Для  ілюстрації  твору  використано  фото  "Старий  альбом"  автора  KingS
http://www.photosight.ru/photos/787908/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247211
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2011
автор: Мазур Наталя