Поїзд хутко залишає шумних станцій караван:
"Нєфтчіляр", "Кара Караєв", "Наріманов Наріман".
Наростає шумовиння, але звучно чую я,
Як в душі моїй співає син Бюльбюля* (Солов`я).
Не дрімає красень жодний, сон затримав турнікет.
Скрізь панує всім відомий закавказький етикет.
Варто в дверях появитись молодичці чи ханум -
Є підстава відхилитись від читання і задум.
А якщо іще й біленька та красива із лиця,
Пропонуються в вагоні із усіх боків місця.
Підключається активно у підземний колоброд
І вусатий і безвусий темпераментний народ.
Удостоєний уваги, гордо голову здійме
Той джигіт, чию білявка пропозицію прийме.
Ходить думка, що в підземці енергетика не та,
Домінує мов над світлом негативна темнота.
Мабуть інше в хлібосольнім мегаполісі нутро,
Бо емоцій позитивних я набралася в метро.
* Муртуза Рза огли Мамедов (сценічне ім`я Бюльбюль), батько Полада Бюль-бюль огли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245281
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: Галина_Литовченко