Річка станом гнучким вихиляється,
Зводить стегна - круті береги,
Поцілунком із морем вітається,
Віддає застарілі борги.
Повнить дебітом щедрої повені,
Гладить стовбури сивих осик,
Б`є в каміння, мов коні підковані,
Грає краще завзятих музик.
Повнотілою в море вливається,
Розпустивши в корсеті шнурок.
Розімліло з прибоєм єднається,
Підстеливши гладенько пісок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234352
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.01.2011
автор: Галина_Литовченко