Життя зупинило покоси,
Згоріли вогні в далині,
Не просить ніхто, може досить,
Настав час спинитись мені.
Допоки назавтра я зміг би,
Не маю ще сил на тепер,
А зараз почули усі ми,
Той що народився - помер.
Колишнє тримаю сильніше,
Хоч мав би забути усе,
Так мало, а хочеться більше,
І знову складаю про себе.
Без змісту, надалі усміхнений,
Чи буду іще я колись,
Я прошу, повір в мене,
Забудь, у мені помились.
2.11.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230486
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: КРІПАКОС