Ми, українці, все більш вимираєм.
Сходить на пси колись дОбра порода.
Скоро себе вже, мабУть, не згадаєм.
Може згадають нас інші народи.
Запам’ятайте нас, друзі-китайці!
Ми, як і ви, любим кашу і сало.
Крові, страждання, надмірної праці
в нашій історії також чимало.
Запам’ятайте нас, друзі-ірландці!
Ми також терпіли імперськую пИху.
Були і у нас також збройні повстанці.
Від голоду теж помирали ми тихо.
Запам’ятайте нас, друзі-японці!
Ми також культ предків колись шанували.
Теж полюбляли блиск шаблі на сонці –
по-самурайськи ми кОзакувАли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227133
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2010
автор: Віктор Ох