О, рідна мово! Як багато
зазнать всього прийшлось тобі,
І нищили тебе завзято
московські кляті холуї –
ті, що виконувать спішили
накази імперськії злі,
і забувать хутчій хотіли
тебе заради ковбаси,
не визнавали, обзивали
тебе "наречием" лише –
"російську полонізували",
мовляв, «…і вийшло щось таке
нудне, хохляцьке, несурйозне,
що погодиться пастухам
та гречкосіям, і ще хтозна
яким невмитим трударям."
О, так! Ти – мова хлібороба!
Але і лицаря також,
який за Волю, за Свободу
ішов служить в козацький кош.
Свою співучу, милозвучну
не проміняю нізащо
на польську зміїношипучу
чи «рєчь кацапських падлєцов".
Російська мова – некрофільська,
бо й досі схожа на оту
церковну Кирил-Мефодійську,
від неї тягне за версту
застоєм, смородом старечим,
бо в неї розвитку нема.
Її збагачення, до речі,
іде із-за грабіжництва
чужих мов коренів словарних:
слов'янських, тюрських, фінських теж,
(як і "розширення" державних
проходило там завжди меж).
Хоч хижий звір іще московський
до європейських всіх країн
не дотягнувся, слава Богу,
але накрав чимало він
німецьких коренів, французьких,
англійських, грецьких і других.
В цій мові слів "Ісконно русскіх"
не більш третини буде всіх.
Та й нащо здалась росіянам
вся безліч словесів, якщо
отим багацтвом навкраданим
не користується НІХТО,
бо всьому російському люду
достатньо двох-трьох матюків,
лиш вправно префіксом орудуй,
замінить те всю масу слів.
Російська – мова канцелярій,
казарм і тюрем, таборів,
"малин", притонів, буцегарень –
о-де почуєш "русскіх"слів.
Це мова бюрократів хижих
і люмпенів усіх мастей,
і шовіністів, і фашистів,
і інших, нібито, людей.
Ну, а для того, щоб скупати
кохану в приязних словах,
чи колискову заспівати
маляті, що росте у снах,
чи задушевне розказати щось
ненці рідній, дорогій,
тоді повинен розмовляти
на українській, на своїй.
1985
------------------------------
Сьогодні в день української писемності і мови вирішив виставити свій майже юнацький вірш, написаний ще до "Нєзалєжності". Змінилось мало що...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221177
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.11.2010
автор: Віктор Ох