У моїх руках завжди максимум свіжості

У  моїх  руках  завжди  максимум  свіжості,
В  римованих  рядках  слова  стають  співзвучні,
Тільки  для  Вас  найбільше  моєї  ніжності,
Хороші  оцінки  отримають  сьогодні  усі  учні.
Десять  заповідей  щоб  виконали  –  головне,
Особливо  ту,  де  йде  мова  про  рабів.
Запам’ятайте  правило  важливе  одне:
Не  можна  в  ближнього  бажати  кріпаків!
Ну  так  їм  і  треба:  підставляє  ще  щоку,
З  другим  ударом  може  полетять  і  зуби,
Тут  вже  не  важливо:  праву  чи  ліву,  будь-яку!
Бог  б’є  сильніше  тих  кого  палко  любить.
Не  повірите,  моє  ім’я  також  на  чорній  дошці,
В  чорному  списку,  …взяли  моє  село  у  кільце,
Нам  приготували  дьоготь,  от  уже  він  у  ложці;
У  кого  ж  тепер  полетить  щойно  зтухле  яйце?
Коли  фізично  не  бачимо,  то  хоч  на  фотографію,
Можна  і  по-іншому  поглумитися:  домалювати  вуса,  зробити  вуду;
А  я  і  далі  відточую  на  клавіатурі  каліграфію,
Вірші  писав,  пишу!  …і  може  в  майбутньому  буду.
Куди  ж  дітися  з  потяга,  ще  більше  засмоктує  болото,
Такі  однакові,  а  в  чому  ж  тоді  наша  різниця?
Згадав!  Ми  різні  ідентифікаційним  кодом.
Головне  тільки  з  цифрою  не  помилиться,
Коли  обиратимеш  ти  своє  свідоме  життя,
90%  що  в  твоєї  дівчини  будуть  не  однакові  за  величиною  скули,
Але  на  першому  місці  повинні  бути  завжди  щирі  почуття,
Докурить  вона  цигарку,  кине  під  ноги  -  от  рівень  маскультури.
Більшість  завжди  права  -  правило  першого  слова,
Хто  спочатку  сказав,  тому  вірять  навіть  якщо  це  брехня.
На  периферії  і  в  одне  місце  засунута  ваша  дідівська  мова,
Сало  їжте,  в  шароварах  така  смачна  ваша  заколота  свиня.
Але  це  не  кінець,  далі  буде  ще  більше  деградації,
Був  би  живий,  не  мав  би  перепочинку  від  роботи  Ломброзо.
Мабуть  треба  було  проводити  люстрації  або  їх  в  резервації,
Всих  цих  збоченців  що  вироджуються  у  яких  хворий  мозок.
Але  так  не  буває  насправді,  система  -  це  найгірші  і  чавить  найкращих,
Завжди  не  сприймає,  перевчає  тих  хто  пише  лівою  рукою  суспільство.
Я  звичайно  проти,  але  не  хочу  потрапити  зараз  до  пащі,
То  може  настав  час  збирати  і  своє  військо?
Головне  участь,  як  казали,  а  не  перемога  і  перші  місця,
Нам  приготували  чекати  все  життя  у  партері.
На  мені  і  на  вас  залишається  зовсім  мало  людського  лиця,
Останні  потуги  і  я  розбиваю  до  свободи  двері.





23-24.08.2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207847
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.08.2010
автор: КРІПАКОС