Читаю вірші я на сайті,
Чужі сторінки знов гортаю
Немов на чужому я святі
Сама по собі побуваю.
Я в море емоцій пірнаю
І плавати в ньому я вчуся.
Знаходжу щось й знову втрачаю,
Та втратить себе не боюся.
О, Боже, яке розмаїття
І посмішок й сліз і печалі.
Хтось крила зламав вже розкриті,
А хтось в вишині розпрямляє.
Комусь хочу руку подати,
Підтримати словом я хочу
Чи просто так промовчати,
Закривши долонею очі...
Не стримую сліз цих відвертих,
Захопленням душу лікую.
Мої почуття давно мертві
Сміються і плачуть, сумують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200901
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2010
автор: Радченко