Тепер нові часи прийшли,
Вони-свободу принесли.
Весь розкріпачився народ-
Не затикають йому рот.
Безстрашно можемо ми жити ,
Про що завгодно говорити...
Тепер ми вільні! Слава Богу
За необмежену свободу!
Страшний скінчився маскарад!
Всі йдуть без масок на парад!
О Боже! Що відкрилось нам!
Не світ-якийсь страшний бедлам!
І зовсім ми не уявляли,
Що лживі маски прикривали!
Що далі в світі наступає?
Хто цей страшний парад приймає?
Розпуста сорому не знає!
Багатий бідних оббирає!
Якась поширилась зараза-
Без праці мати все й відразу!
І від великої свободи
Злодії викрали заводи.
Почали брати хабарі
Викладачі і лікарі!
І зовсім опустився люд-
Несправедливо судить суд!
Сміливі пишуть журналісти:
В судді- не завжди руки чисті!
Та соромно й газетярам-
Не завжди правду пишуть нам.
І хворе все суспільство наше-
В тюрмі заокеанській Паша.
Цнотливість геть соромязливу!
Мистецтво славить похіть хтиву!
А як це ми дітей навчили,
Що вони мову засмітили?
Вони такі слова вживають,
Що вуха в"януть і палають!
Ганьба і сором кожній жінці,
І якої діти в сиротинці!
А може всі вони хороші?
Їх тільки зіпсували гроші?
Чи їх відсутність зіпсувала?
Бо всім всього, як завжди, мало!
Одні порізали заводи,
А інші-демонструють ноги,
І виявилось, як на гріх-
Став дуже безсоромним світ.
І дивна у людей мета*
"Тщеславіє і суєта".
Що можу я іще сказати-
Про все це соромно писати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198024
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.06.2010
автор: іванна квітнюк