"Мне навстречу рожи, рожи…
Им моя навстречу тоже!"
(Юрген Пті)
Вже не сприймаю я столичну панораму.
За Києвом час повільніше трохи мчить.
Тут не зливається пейзаж в таркАту пляму.
І на обличчях можна погляд зупинить.
Он – зрілі люди. Он – стареньке. Он – дитя.
У кожному розгледиш особистість.
А ви гадаєте, що повноту життя
відчуєш лиш у переповненому місті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195716
Рубрика:
дата надходження 14.06.2010
автор: Віктор Ох