Мені наснилася моя печаль,
Наснилася тривога й безнадія.
Хтось незнайомий шепотів: "Чекай",
Й дивилися на мене очі сині.
А в тих очах докОру біль і смуток,
А ще в них був - незрозумілий біль
І щось таке далеке й не забуте,
І незбагненність наших почуттів.
А ще в них посмішка чужа й знайома
Наснилася, привиділась мені.
А з губ чужих зривалися прокльони
Якісь і безголосі, і пусті.
Боялась сну, та з нього не тікала,
Бо сни - це не життя, а тільки сни.
Мені наснилися мої печалі.
Чи може снилася печаль зими?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2010
автор: Радченко