Така холодна видалась зима.
По селах мерзнуть дідусІ старенькі.
СкінчИлись заготовлені дровА.
Горять бібліотеки чималЕнькі.
Один дідусь збирав усе життя
свою бібліотеку – скарб духовний –
розкішні передплатні видання,
найкращих авторІв зібрАння повні.
Ех, старість! Бідність!
Але треба їсти,
вугілля треба, дров… і крапель в очі.
Та на базарах і у лАвках букіністів
й за півціни книжок ніхто не хоче.
То ж кидає книжки свої у піч –
обігріває захололу хату.
В таку морозну довгу зимню ніч
книжОк доводиться палИть багато.
Горять бібліотеки чималЕнькі.
СкінчИлись заготовлені дровА.
По селах мерзнуть дідусІ старенькі.
Така холодна видалась зима.
--------------------------------------
(Рефлексія на замітку в газеті «Україна Молода»
від 25.02.10 «Пенсіонер спалює свою багату бібліотеку»)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185644
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Віктор Ох