Яка нестерпно довга ніч!
І дощ чомусь всю ніч сумує.
А пам"ять з багатьох облич
Твоє обличчя намалює.
В думках проходжу знов і знов
Стежками, де колись ходили,
Зустріли там свою любов
І так раптово загубили.
Яка нестерпно довга ніч!
І сни обходять стороною.
Кричить під ранок сумно сич,
Сумує серце за тобою.
Світанок ніжно обрива
Мої смішні, нікчемні мрії.
І втомлених думок слова
Зникають в нікуди, як тіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183186
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2010
автор: Радченко