коли прокидатися
рано-вранці
і гріти горнятком
чорної кави
тремкі від спогадів,
змерзлі пальці
і біль шукати
на дні канави
коли прокидатись
зандто рано
й вмикти голосно
(щоб усі знали)
своє улюблене,
що дробить рани
і розкидає їх
на міські вокзали
якщо прокинутись,
але запізно
для спішних рішень
та інших збочень
то серце просить
не надто слізно
можливо вже
і не дуже хоче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177254
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: Наталка Тактреба