Ховається завжди глибоко правда.
Вона, як правило, колюча і бридка.
I той, хто доколупавсь до неї
вдоволеним ніколи не бува.
Брехати ж можуть всі,хто тільки схоче:
Із вигоди, для жарту, із нудьги.
Брехня п'янить, дурманить і лоскоче.
А небу й Богу не до суєти.
Дивлюся на обличчя в електричках –
простий народ, прості манери і думки.
Як збрешуть щось про бурякову гичку,
нікому з того не будѐ біди.
А он в екрані пики можновладців,
що виголошують з трибун слова.
Їм правду говорити завжди важко,
брехня ж сама із язика зліта.
Брехня приносить їм чималі дивіденди:
I долари, і дачі, і звання.
Лукавлять і міністри, й президенти,
I не горить у них під "мерсами" земля.
Із буряківкою простий, народ бідує,
ну,а панам коньяк французький пить.
Хоч правда об'єктивно і існує,
з брехнею в світі цьому легше жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175646
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2010
автор: Віктор Ох