В душі моїй отрута. Я не знаю,
Чи зможе серце довго її пити.
Cобою бути хочу, та не можу...
Мій Боже, як я далі маю жити?
В душі моїй зламалось щось навіки
Таке, чого ніколи не вернути...
Чи зможу, чи зумію жити з тим,
Що вже не можу більш собою бути?
О, світе божий, ти такий сліпий!
Як тяжко ти подібних собі судиш...
То правда – важко ближнього любить
Тоді, як зовсім ти його не любиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164007
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.01.2010
автор: Адель Станіславська