* * *
Лиши мені мене, я й так сама живу.
Вже не спалю вогнем думок твоїх канву.
В щасливих днях весни мій слід пропав.
Однак,
мене мені верни, душі подай хоч знак.
Я замовчу, їй-бо, у тиші – тло земне.
Верни нарешті борг – верни… мені мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2024
автор: на манжетах вишиванки