Україну, слух пішов,
Розділяють, половинять.
Та давно це все зробили,
Захопили, полонили.
Незалежність.
Тридцять п'ять...
Скільки ж можна бідувать?
Україна нічия?
Їхня.
Майже тридцять п'ять.
І за що тут воювать?
Щоб ніхто не повернувся?
О, нарешті поперхнувся...
Хто наказ...
Був нам віддав...
Хто народ в бою поклав...
А війною, що прикрили?
Що до цього натворили...
Що тут роблять кожен час...
Хто скажіть врятує вас...
Що було...
А що тут стало...
Трударям життя ж не стало...
Трударів уже не стало.
Почитайте, що вам брешуть.
Пригадайте, що було?
Розгулялось люте зло.
Чорна Рада, темні люди...
Сірий зброд,
А де ж народ?
Скільки можна це терпіти
І чортам оцим служити?
[b]Беззаконие (хокку)[/b]
Тут дремлет закон.
Власти творят произвол.
Качается трон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2024
автор: oreol