***
Знову черемха у біле вдяглась…
Десь посміхаються зорі гранжеві
та Оріон, ніби той ловелас,
кидає погляд красуні квітневій…
Пахощі линуть – п’янкий аромат
аж застигає вином у тумані,
стрілка летить і вже час-циферблат
стрімко цю ніч нам до ранку вертає.
Скільки ж тих зір, – не злічиш на небі,
Скільки ж тих квітів черемха відкрила?
Стільки цілунків даруєш, далебі,
що і від них ти сама вже сп’яніла.
Знову черемха у біле вдяглась,
Знову дарує нам щастя та квіти.
Як у ту мить, коли ти присяглась,
з юного віку назавжди любити.
17.04.24.
©Ігор Штанько
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2024
автор: Hmelyar