Із місця, що зветься «нулем»
ПишУ Тобі, мамо, листа.
Ми ще один виграли бій -
Це бій проти смерті добра.
Гаряче тут наче в пеклі,
Ворожа армія - чорти.
А ми, мов світлі Ангели,
Бороним рідні береги.
Буде рай, де зараз пекло,
Бо з нами Бог - ми тим міцні.
Будуть жити наші діти
На рідній батьківській землі.
Пам’ятаю, моя рідна,
Читала як мені казки.
В них добро перемагало -
Зникало зло і всі чорти.
Матусю, знаєш, так і є:
Життя - це вічна боротьба.
Жорстокі точаться бої -
Зла армія проти добра.
Любов проти ненависті,
Яскраве світло проти тьми,
Милосердя проти болю,
Господь же - проти сатани.
І наче у твоїх казках
Я вірю в Бога й чудеса.
Бо завждИ пітьму здолає
Світла армія добра.
Відвоюємо свободу!
Не плач, матінко, не треба.
Хтось вернеться в домовині -
Це ціна мирного неба.
Та у світла Божа сила!
Ми віримо в тріумф добра.
Смерть здолало воскресіння -
Значить буде в нас життя.
29.04.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2024
автор: Марта Горбей