Дияволиця

Я  падаю...
В  багаття  твоїх  обіймів
Згоряю...
У  вогненному  пеклі
Німію...
Від  великої  кількості  прокльонів
І  тлію...
Під  напором  принижень

Даремно…
Ти  обливаєш  мене  водою
Та  й  небезпечно…
То  танцює  її  магія  вогнями
Дме  на  полум'я  невміло
Як  пристрасно...
Ти  накрила  вогнем  своїм  мене
Мені  страшно…
В  пеклі  продовжую  горіти  
Жахливо…
То  розжарило  полум'я  моє  тіло

Палаю...
Там  де  язик  пожежі  спекотні
Вдихаю...
В  насолоді  немає  межі
Ридаю...
І  обожнювання  сльози  солодкі
І  знаю...
Не  такий  кінець  хотіла

Та  досить  вже!
Вітер  розриває  душу
Все  втрачено
Зникне  диявольське  обличчя,
Ти  станеш  ангелом  моїм...
Як  боляче!
І  обпаленим  птахом  битися
Достойно….
І  страждання  пекла  приймає
На  попелищі  доль
Ти  справжня  дияволиця...
Ти  -  дитя  ночей  і  пристрасті  чаклунів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2024
автор: NaTa Ly