Здобуде Україна волю
Розпинає Україну
Московія клята.
Смерть танцює на руїнах
У будні і в свята.
Розпинає її бідну
Рашівська сволота,
Потопила її в бідах,
Нема близько й плоту.
Розпинає Україну
Руснява голота,
Кращих з кращих погноїла
Її патріотів.
Розпинає, як Ісуса
Колись люди злії,
Щоб не мала вона стусів,
Шевченків, Месії.*
Розпинають Україну
Слуги сатанинські,
Все ж не стане на коліна
Люд сумський, волинський.
Розпинають, та не зтине
Вкраїна-красава,
Освятивши всі могили,
Верне собі славу.
Розпинають Україну…
Кров тече з-під цвяхів.
Аби волі не хотіла,
Цькують ще і ляхів.
Всі на неї, на святую,
Рветься навпіл серце,
Та Господь її врятує
У нерівнім герці.
Не минуться материнські
Муки і безсоння,
Ані слізоньки сирітські,
Ані воїв стогін.
Знайде кара супостатів
І обов’язково,
Всіх зуміємо дістати.
Потече рікою
Московитська кров зміїна
У мертвеє море,
І здобуде Україна
Вистраждану волю!
23.04.2024.
-------------------------------
*– МЕСІ́Я, ї, ч. В іудейській і християнській релігіях — посланець божий, який ніби має з’явитися для врятування людства від зла.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2024
автор: Ганна Верес