Із півночі на південь

Із  півночі  на  південь,
Із  заходу  на  схід,
Зібралися  рекрути
У  нелегкий  похід.
Їх  доля  об'єднала
На  роки  півтора,
Служити  Батьківщині  
Давно  прийшла  пора!

Зібралися  в  казармі
Хороші  парубки;
Тут  дружба  зародилась
Сильніша  за  віки!
І  почались  роботи  
Аж  до  семи  потів:
"Кріпись,  тримайся,  брате!
А  ти  чого  хотів?!"

І  вже  пройшло  півроку
Нам  не  страшні  "діди",
Хоча  від  них  зазнали
Добрячої  біди.
Нам  не  страшні  роботи,
Наряди  й  старшина,
Хоч  іноді,  буває,
Так  хочеться  вина!

Ми  рік  вже  прослужили
І  кепки  піднялись.
Ми  не  такі  лякливі,
Які  були  колись!
Ми  впевнено  крокуєм
До  звільнення  в  запас
І  сплив  для  нас  так  швидко
Безцінний  служби  час.

І  ще  пройде  півроку  —
Розійдемося  ми,
Діждались  нас  нарешті
Дівчата  і  мами!
Ніколи  не  забудем
Про  той  безцінний  час,
Коли  нам  так  хотілось
У  звільнення  в  запас.

                                                                                   4  липня  2021  р.

P.  S.  Коли  я  служив  строкову  службу  (перед  повномасштабним  вторгненням),  то  зауважив  таку  річ,
Що  вірші  та  пісні  про  службу  є  тільки  російською  мовою
І  безліч  з  них  ще  про  радянську  армію,
А  я,  вміючи  трошки  лабати  на  шестиструнній,  
Забажав  створити  щось  українською  мовою
І  заспівати  співслуживцям  своїм  зі  всієї  України,
Показати,  що  й  так  можна.
Нехай  простенько  і,  мабуть,  не  найкраще  написано,
Проте  таким  є  мій  маленький  вклад.  
І  це  незабутні  враження  та  моменти,
Коли  через  кілька  днів,  сидячи  вечорами  в  "курілці",
Коли  всі  офіцери  та  сержанти  порозходилися  додому    (окрім  наряду),  хлопці  вже  підспівували  разом  зі  мною  і  просили  повторити  ще.
Одного  разу,  один  з  моїх  співслуживців  познайомив  мене  з  такою  піснею:
"Перловую  кашу
За  Родину  нашу
Ремень  автоматный  на  грудь.
100  дней  до  приказа
И  бабу  ни  разу
Попробуй  такое  забудь!"
"Сочини  на  украинском,  как  ты  умеешь"  —  попросив  мене  він.  І  тоді  на  мотив  цієї  пісні  я  склав  такі  рядки:
"Ми  нитку  біленьку  
Натягнем  рівненько
І  все  паралельно  у  нас.
Чекаєм  наказу
Солодкого  часу,
Коли  вже  підемо  в  запас!"
Бо  про  що  ж  найбільше  мріє  солдат,  особливо  строкової  служби,  як  не  про  запас.
(Про  нитку  і  паралельно  і  перпендикулярно,  хто  служив,  той  знає😁)
Тексту  при  собі  на  разі  не  маю  цієї  пісні,
Як  тільки  повернуся  додому,  знайду  і  поширю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2024
автор: Ruslantsio