- Глянь, Бенні, на мій новий текст. "Гості" називається. Гадаю, з нього може щось вийти путнє, бо надто актуальний сьогодні.
- Ти вже як Боб Ділан чи Джон Леннон, царство йому небесне. Які такі ще "гості" ?
Творчий дует чоловічої частини "АББИ" знову поринув у працю.
- Якщо ти не цікавишся політикою, вона згодом зацікавиться тобою. Чув, що діється нині в Польщі ?
- Звісно чув. Рух "Солідарність" не дає спуску комуністам. Протестують і правильно роблять. У них свій ватажок навіть є - електрик Лех Валенса. Почалися переслідування інакомислячих.
- А пам'ятаєш, як ми були там перед п'ятьма роками. Як нас урочисто приймали, які почесті та реверанси нам віддавали. Яка ідеалістична обстановка тоді була.
- Ага. Розмальований цяцьками трап у телестудії...Їхнє мінкультури майже всі кошти на нас витратило. Скільки уваги було.
- А тепер уряд пролетарів, що невідомо для чого об'єдналися, підняв ціни на м'ясо і почалося...Тут ще один фактор зіграв. Більшість поляків є католиками. Навіть Папу Римського не так давно вибрали з Польщі. Такий ерудований та прогресивний, демократичний почасти. І от маєш черговий конфлікт : атеїсти проти християн.
- Та страйки усюди бувають. Це не новина, так би мовити.
- Бувають, але потім повинні відбуватися конструктивні діалоги між владою та маніфестантами. Але який діалог, коли радянський союз - тоталітарна держава. У нього всередині знаєш скільки тюрем збудовано для політичних в'язнів, котрі там мучаться нізащо, масово помираючи на каторжних роботах. Пів Сибіру, мабуть. А Сибір - гігантська територія, як майже уся наша Європа за площею. А ще вони мають вирішальні сфери впливу на своїх васалів - країн Варшавського договору і віроломно вдерлися до Афганістану. Якесь об'єднане братство нещасних поневолених народів. От і роби відповідні висновки.
- Імперія зла, недарма їх так назвали.
- Тому й вирішив відтворити ту зловісну гнітючу обстановку, коли до тебе додому приходять невідомі візитери і настійливо намагаються відчинити вхідні двері. Безкінечно дзвонять і створюють напружену атмосферу страху.
- Уявляю, яке це моторошне відчуття. Аж мурахи по шкірі повзають.
- Отож...Бідолашні люди, котрим доводиться там жити й таке відчувати.
- "АББА" стає на бік сил добра. Безумовно цей нетривіальний текст треба донести до суспільства. Що ми іще можемо зробити ?
Потім відбулося шліфування треку чарівними жіночими голосами у студії, котрі трішки пом'якшили оте відчуття небезпеки, коли до тебе прийшли незнайомці по політичних мотивах. І наприкінці 1981 року альбом з однойменною назвою вийшов у масовий продаж. Окрім вищезгаданої композиції хочеться виділити іще один твір "Солдати", як реакцію на постійні воєнні конфлікти, що кровожерними п'явками ненаситно висмоктують молодечу кров з живого організму планети. Скільки доль могло б розквітнути і реалізуватися, якби не демонічні тирани, що прагнуть знищити в зародку мільйони юних мрій ?
Але по суті кожна пісня платівки заслуговує особливої уваги, бо геніальність авторів не викликає жодних сумнівів.
"Я чую дверний дзвінок
І мене захопила паніка.
Звук так зловісно порушує тишу.
Я не можу рухатися,
Я стою загальмована
Серед речей, котрі дуже люблю :
Книги, картини, меблі.
Допоможіть мені !
Дзвінок повторюється
Ї хтось сіпає ручку дверей.
Ніхто з моїх друзів не був би
Настільки дурнем нетерплячим.
Вони не повинні сюди зайти ще раз
Як я любила наші таємні зустрічі :
Ми говорили і говорили тихими голосами
І посміхалися...
Тепер я чую їх переміщення,
Шуми чутні через двері.
Я відчуваю, що у мене нерви здають.
Голоса стають сильнішими,
Від них ніби стіни дрижать.
Я близька до запаморочення.
Вони повинні розуміти,
Як я тут дригоню.
Мій страх росте,
Цілий світ падає і сходить з розуму.
Тепер нема куди бігти...
Стіни зафіксували
Нанесену мені образу.
Але в їх осяяних обличчях
Я помітила надію на волю.
Вони прийшли за мною...
Прийшли зламати мене.
Це не є несподіванкою,
Я чекала цих гостей...
Допоможіть мені -
Нерви здають !
Допоможіть мені -
Нерви здають !
Допоможіть мені..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2024
автор: Мандрівник