О як я, дякую! Жива! Перегорить...
Життя одне, аби вже так боліло...
Мовчи закохана, заплутана, дурна
Із ранами в душі, що не німіють...
...
Ти так хотіла пристрасті вулканів
Із живості кохати і весни...
Тепер у савані безумства і дурману
Душевні рани сльозами тули...
...
Тули міцніш, коли хотіла райдуг
Із почуттів, яких давно нема
Що розквітають квітами дурману
Коли на серці зраджена весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: Квітка))