З квітки пелюстка злетіла.
Вітер на лінії висне.
І не буває тілесного діла.
Мова ж про вічності смисл.
В алгебрі є многочлени,
В фізиці — символ роботи.
Світить крізь тебе моя епістема,
Й квітка вмістилась у слоті.
В символах, в текстах згубились.
То все думки некохання.
Сонячні ширяться хвилі
Файно, розумно, жаданно.
11:40, 3.07.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: Ти