[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pNAStW6vr4k[/youtube]
За своїм суспільним устроєм мурахи - найближчі до людини істоти на Землі. Кожне нове відкриття у світмекології (науці про мурах) лише підтверджує це.
Мурахи - активні хижаки, але разом з тим вони тримають і "домашню худобу". У її ролі виступає попелиця, причому поїдають мурахи не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків.
Але іноді на мурашник сідає маленький жучок світло-коричневого кольору - ломехуза. Жучок проникає в обідкову камеру, де зберігається мурашине потомство, і відкладає туди яйця. На всі спроби мешканців гнізда розібратися з чужинцем він відповідає тим, що виділяє особливу речовину, яку мурахи тут же злизують і впадають у стан ейфорії. Під впливом цієї речовини вони просто відходять убік і на деякий час затихають.
Мурахи не чинять йому уже перешкод, оскільки тут же захоплюються тією наркотичною речовиною, яку він виділяє. Ба більше, вони тут же починають його годувати, оскільки жук вміє по-мурашиному просити їжу - постукуючи вусиками по певних ділянках голови. Іноді ломехуза потрапляє в мурашник із сусіднього гнізда, з яким у здорового мурашника налагоджені стосунки. Зараження відбувається на обмінних дорогах. Мурахи охоче діляться "жуками-драгдилерами", транспортуючи їх на черевці. Так само вони переносять із собою ломехуз, відбруньковуючись від свого мурашника з метою створити нову сім'ю.
Ті, хто перебуває під дією речовини, що виділяється ломехузою, зазвичай сидять усередині мурашника. Загальмовані особини, яких ми спостерігаємо на поверхні, - це вже нове покоління мурах. За аналогією з людьми їх можна назвати мурахами-даунами.
Псевдоергати ще намагаються робити якусь роботу, оскільки в гнізді ще достатньо активних мурашок, які примушують їх працювати, але роблять вони це з рук геть погано. Утім, серед активних мурашок дедалі більше особин підсідає на речовину, що виділяється "жуком-драгдилером", тож примус з їхнього боку дедалі слабкіший. При цьому їдять асоціальні мурахи нарівні з усіма. Таким чином, баланс видаткової та дохідної статей бюджету нашого мурашника порушується, мурахам починає бракувати фуражу, щоб прогодувати всіх - і царицю, і ломехуз, і псевдоергатів, і здорових мурашок, кількість яких дедалі стрімкіше зменшується.
Ломехуза, покажись!
Дауни давно помітні.
Де не глянь, вони ж примітні.
А мурашник деградує
Ломехуза в нім пануює.
На наркотик присадили
І мурах цим загубили.
Ззовні паразит проник -
Голос розуму притих.
Білий світ тут сірим став,
Наркоман наркотик дав.
Як прийшло так воно й зникне,
Біле світло скрізь проникне.
Ось тому тут й метушаться,
Світла істини бояться.
Всім пора вже очищаться.
Жук-барига вже проник.
І мурашник не притих.
Смерть по ньому вже гуляє
І барига заробляє.
А бариги вже плодяться,
Лиш мурахи копошаться.
Вже нічого не чекають.
Вимирають і зникають.
Ломехуз це не лякає.
Там мурашник їх чекає.
Там і там ще є пожива,
Вам наркотик, їм - нажива.
https://forum.finance.ua/topic92530.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: oreol