А слова нічого не значать без діла
Людина прагне слави ,служить мамоні.
Думає, що сильна - іншим ломить крила,
Що завоює світ, свята на іконі.
Поглянь, у дзеркало на себе людино!
Хоч раз подивись, зблизька, збоку на себе.
Чи чуєш саму себе, у цю хвилину!...
Чи літаєш у мріях, вище хмар неба?...
У словах красивих - не переходь, межу!
Будь, на своїм місці чесною до себе.
А твої слова варті - гострому ножу
Скажи, а чому в журбі ходить твій лебідь?...
Ти вчиш інших - на світі ,як мають жити
А в самої не склалося твоє життя.
Сама навчись інших, чути та любити,
І за спиною не паплюж - чуже дитя.
Багато хочу тобі ,ще написати...
І пам'ятай , що будь людиною завжди!
Не вміла за свою любов постояти -
Закопала живцем у могилу, гроби.
О, ти вмієш інших - на хрест розпинати
Бути суддею, без диплома адвоката.
І словами добру душу притоптати
Свого батька, сестру ,чоловіка, свата.
Людино, будь людиною, а не звіром!
Не кидай слова на вітер - не розпалюй чвар! .
І не будь гордим та диким вовком сірим!
Не будь чорною вороною кар та кар.
Навкруги всі погані - лиш, ти є свята!
А скажи, якому молися ти - Богу!
Помилок своїх не бачиш ... хто ти така?...
В чужі серця несеш біль ,смуток, тривогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: Чайківчанка