Для мене дощ – неначе сповідь,
Немов причастя в горнім храмі,
Коли в душі моїй ашрамі
Журби надмірна слізна повінь
Змиває фарби упереджень
З високовольтної мережі
Чуттєвих струн в тонкій основі...
Для мене дощ – життєва сповідь,
Яка відновлює свідомість,
Дрібо́к єства бере натомість –
Мізерну плату при розмові
Краплин дощу, які шепочуть
У ритмі мантр слова пророчі
Під кроки часу поступові...
Для мене дощ – таємна сповідь,
Яка лунки́м дзюрчанням з неба
Навіє спомини про тебе
Й очей твоїх звабливий по́від,
Моя віршована омано,
У шма́ття вишукане вбрана,
Яке гаптує слізна повінь...
Для мене дощ – неначе сповідь...
21.04.2024
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2024
автор: Олена Студникова