Моє місто котів і герані схопила війна.
Склом, бетоном зсипались будинки від вибухів п’яні.
Кола безвісті ріжуть примари, звір з’їв імена.
Мчать в нікуди фантоми машин. Фари ввімкнені. Дальній.
Моє місто котів і герані ховає вогні,
Щоб його оминув час лихий, гидь, роджена вбивати.
Пресвятая, пречиста, молюся: спаси, відверни.
Оберни все що впало чуже взад, нечистому в хату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2024
автор: Пісаренчиха