СРІБНІ СТРУНИ

СРІБНІ  СТРУНИ

1
Несподівано
падаю  ввись.
Гегемони
ховають  причастя.
А  скріншоти
загублених  звершень
розминулись  
із  вічним  життям.

2
У  своєму  прамісті
ти  немов
гуркотливий  двійник.
Фіолетове  зілля
розтікається
в  улоговинах  духу.
А  червоні  краплини
дрижать
між  вітрами
погаслих  епох.

3
Терпне  реліктове  озеро
вишнями  днів,
а  над  ним
піднімаються
сходи  прощання.
Відчини  свою  пам’ять  вітрами.
Хай  спадає  на  дно
твого  щастя
вулкан.

4
Срібні  тіні
ковзнули
по  моїх  вишиванках.
Я  читаю
відбитки  жадань.
Знов  чекає  мене
моя  справжність.
А  в  куточках  мовчання
озивається.
туга  доріг.

5
Ці  розплетені  сльози  –  
як  забуті  струмки.
І  не  можна  їх  випити
часом.
Залишаймось  містками
на  підмостках  тонких.
Ще  далеко
до  третього  спасу…
Ще  далеко  до  свята
лункої  ходи.
А  коли  зір  почується  легіт,
ти  без  мене  у  Всесвіт
сама  не  ходи  –  
нас  обох  понесуть
обереги.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2024
автор: aleksgun