Неповторимому Н.В. Гоголю посвящается.
Опускаючи темний полог,
Підкрадається нічка тихо.
Затуманило все навколо,
Бо кульгає назустріч лихо.
Як обіймуться ті друзяки,
Завітавши удвох до церкви,
То на цвинтарі десь диякон
Упаде від кагору мертвий.
Вже на Лису прибігли мавки,
Як метелики на ліхтарик.
Пес по черзі усіх обгавкав
Й наостанок вкусив примару.
В намальоване біле коло,
Одягнувши жупан відьмачий,
Увійду до труни Миколи
Й добрим віршем йому віддячу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2024
автор: Zorg