забув я стриманість класичну
твої вуста заводять грішні
солодкі терпнуть наче вишні
цілуєш так що мабуть кінчу
пустивши руки мої бюстом
схопити ніжності розпусно
схопивши лоном обійнявши
сказавши тілом - я твоя вже
такий міцний що розум тане
у мене там вулкан кохання
ти захопилася ним плавно
жага наповнила безкрайня
дівоча спрага величава
викохує гарячу сперму
в тобі триматися нестерпно
багато раз уже кінчала
очима просиш непомірне
кінчай тривало трахай швидко
соски напнулися на ігри
у тебе груди фаворитки
вони стрибають у нестерпне
я ними граюся жага краси
і я вливаю навіть в тебе
під ляпаси
Олег Купрієнко © 2024
поезіяОК
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2024
автор: Олег Купрієнко