Сімейна проблема

Одного  разу  пацієнт  до  лікаря  заходить,
Навколо  глянув  кабінет,  до  столу  він  підходить.  
Сіда  навпроти,  кепку  мне,  очей  з  нього  не  зводить,
Та  після  паузи,  дивак,  таке  йому  говорить:  

"Я  Вам,  шановний,  щось  скажу,  послухайте  будь-ласка,
Це  все  було,  це  не  брехня  і  навіть  це  не  казка.
Приходжу  тиждень  я  тому,  до  хати  до  своєї,
Заходжу...  Стогін...  В  спальні  звук  дружиноньки  моєї...  

Заходжу  в  спальню...,  а  вона  з  якимось  в  ліжку  скаче,
Мене,  звичайно,  в  цій  ганьбі,  ніхто  ж  бо  з  них  не  бачить...
Я  делікатно  кашельнув,  вони  зірвались  з  ліжка.
Як  дві  наляканих  свині  із  тремором  у  ніжках.  

Розкрив  я  рот  -  хотів  скандал  в  той  час  їм  закатити,
Але  дружині,  крізь  свій  жах,  мене  вдалось  спинити.
Вона  сказала:  "Міша,  ша!  Будь-ласка  не  заводься,
Біжи  на  кухню,  каву  пий  і  трохи  заспокойся."  

Я  так  зробив.  Вона  права.  Насправді  відпустило,
Вона  тим  часом  "все  втрясла"  і  двері  зачинила.
На  стіл  накрила.  Налила́,  горілочки  в  стакана,
І  вже  на  серці  відлягло...  забув  за  "бусурмана".  

Наступний  день.  Приходжу  знов,  і  знову  те,  що  й  було...
Скандалу  хочу,  мене  "рве",  щось  в  голові  замкнуло...
Вона  ж  бо  знов:  "Мішаня,  ша!  Будь-ласка,  не  заводься,
Біжи  на  кухню,  каву  пий  і  трохи  заспокойся."  

Я  так  зробив.  Вона  права,  бо  знову  відпустило,
Вона  ж  тим  часом  "все  втрясла"  і  двері  зачинила.
На  стіл  накрила.  Налила́,  горілочки  в  стакана,
І  знов  на  серці  відлягло...  забув  за  "бусурмана".  

На  третій  день,  четвертий  теж...  і  навіть  ще  на  п'ятий...
Все  було  знову  наче  сон,  який  дістав...триклятий...
Вона  як  завжди:  "Міша,  ша!  Будь-ласка,  не  заводься,
Біжи  на  кухню,  каву  пий  і  трохи  заспокойся...."  

На  це  наш  лікар,  що  мовчав,  уважно  дуже  слухав,
Сказав  йому  такі  слова,  і  лоб  собі  почухав:
"Я  Вас  почув  і  зрозумів  -  у  Вас  в  сім'ї  проблема,
Але  до  чого  тут  Вам  я?  Для  чого  я  Вам  треба?"  

"Задати,  лікарю,  хотів  одне  просте  питання,
Яке  турбує  вкрай  мене,  мій  сенс  до  виживання...
Скажить  мені...  я  все  прийму...
Чи  я  не  забагато  кави  пью?"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2024
автор: jogasan