до світла на плесі
прив’язується
важкий кулак
рахує — розгинаючи
терплі пальці:
ось мізинець
точений мов цівка дощу
яка накрапаючи чинить
візерунковий одрук
по склу та бруку
ось вказівний —
може вкаже на камінь
всередині якого вже те́пло
ось великий
завалюється набік
як завалюється алкотест
бузковим подихом вітру
ось середній —
довгий і випростаний
наче хобот ринви
без слона в голові
ось підмізинний —
золоте кільце з геометрії
за вписання серця у серце
світло на плесі тримається
не тоне
замість важкого кулака —
легка долоня
01.04.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2024
автор: Тарас Яресько