Забери мене в небо, лелеко.
Понеси поміж хмар в новий світ.
Чи можливо втекти так далеко,
Щоб знайти спокій в серці навік?
Чи можливо втекти понад себе
І залишитись сном на землі?
Чи потрібно втікати від себе,
Якщо й так дні захмарно швидкі?
Мчить життя, мов комета у далях.
Я шукаю новий вірний крок.
Я вже йшла бо блискучих медалях,
А їх блиск з часом став, мов пісок.
Я так хочу росу відчувати
У світанках з тремтінням трави.
Розглядати, шукати, літати,
Відчувати від сонця сліди.
Я так хочу могти відчувати
Втому, сльози, образи і гнів.
А опісля - щасливо літати
Й полюбити новий щирий спів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2024
автор: Галина Кудринська