А ти знаєш, мені дуже страшно буває заснути,
І чим далі, тим все безнадійніше. Стрімко /куди?/
Час несеться бурхливим потоком. Червоної рути
Ти тим часом зірвати не встигнеш крізь шепіт" знайди"
Тих казкових лісів - дивовижних, незайманих, темних,
Де молочні тумани зі співами райських птахів,
Де все справжнє здається примарним, де всіх полонених
Хороводами діви рятують від лютих страхів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2024
автор: Ольга Ашто