Прилинь, милий, прилинь ясний,
Посидь коло мене.
Подивись – весна буяє
Молода, зелена
Прислухайся, як шепоче
Вітерець берізці:
- Дай розчешу віти-коси
Кожній твоїй гілці...
Он звела гніздо пташина
І життю радіє.
Чом же мудрість людини
Цінувать не вміє
Ту красу і ту благодать,
Що бринить весною...
Побудь, милий, посидь ясний,
Хоч часок зі мною.
Розвій хмурі думки мої,
Розжени тривоги,
Всели спокій і надію
В світлу перемогу!
В. Ф. – 14. 04. 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2024
автор: Веселенька Дачниця