Піднімем ріг, наповнений вином,
ніби в останнє бачимо ми сонце.
За кілька мить накриє нас воно,
бажання жити довгий сон цей.
І натовп запалає диким криком,
хлине рікою випивка, пісні.
Готуємось, останнім поєдинком,
відкриється Вальхалла, мов у сні.
І будуть ріки крові протікати,
і безліч буде мертвих, не живих.
Не хватить духу з бою утікати,
навколо смерть, нема земель сухих.
Відчиняться ворота в різні боки,
і стане вільним шлях для тих голів.
Хто вікінгами звалися всі роки,
що жили на землі, без королів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2024
автор: Zak_Marko