Непридатний генерал

Непридатний  генерал

Начальник  ВЛК,  посада  ох,  важка!  
Потрібно  знати  речі  не  прості  -
По  скільки  з  кого  брати,
На  "гору"  що  віддавати,
І  так,  щоб  і  залишилось  собі.  

Гарненько  усе  йшло,  а  тут,  ну  як  на  зло,    
З  небачених  вершин  прийшов  наказ,  
Прийняти  дуже  дбало,  
Одного  генерала,  
Якого  саме,  не  секрет  для  вас.  

Як  вірнії  сатрапи,  зібрались  ескулапи,  
Поважні  і  розумні,  як  круки,  
Їм  дали  рознарядку,  
Щоб  все  минулось  гладко,  
Писати  правду,  але  навпаки.  

І  ось  настав  момент,  заходить  їх  клієнт,
Ну,  вилитий,  ну  він,  один  в  один!  
Начальник,  попри  стрес,
Все  ж  розпочав  процес,
Пустивши  по  рукам  високий  чин...  

Ви,  пане  генерале,  мабуть  не  доїдали?  
Промовив  в  окулярах  докторець,  
Бліда  синюшна  шкіра,
Неначе  у  вампіра,
Кидайте  службу,  бо  буде  кінець!  

Зберемося  у  жменю,  послухаєм  легені,  
Ох,  лишенько!  Все  булька  і  хрипить!  
І  пульс  сказився  наче,  
Як  навіжений  скаче,  
А  серце  ледве-ледве  тріпотить.  

Тримайте  мене,  мамо!  Яка  кардіограма!!!  
Так  тут  одні  зигзаги  і  зубці!  
Трикуспідальний  клапан,  
Геть  дихає  на  ладан,  
На  міокарді  ось  такі  рубці!  

Відкрийте  ширше  рота,  а  тут  скільки  роботи!!!  
У  кожнім  зубі  карієс  сидить!  
Пульпітом  все  побито,  
Нашаруванням  вкрито,  
Того  дивись,  посипеться  за  мить!  

Лягайте-но,  на  спинку,  помацаєм    печінку,  
Погляньте,  нижній  край  біля  пупка!  
Просвітим  ультразвуком,  
У  жовчнім  -  каменюка!  
А  підшлункова  стомлена  яка!  

Піском  забиті  нирки,  я  ще  не  бачив  стільки!  
На  пляжі  навіть  менше  чим  у  Вас!  
Хребет  перекосило,  
Суглоби  покрутило,  
І  сколіозом  й  ревматизмом  водночас.  

Прикрийте  одне  очко,  читайте-но  рядочка,  
Ви  букви  розрізняєте,  чи  ні?  
Ну..,  зір  у  Вас  слабенький,  
А  ще  Ви  геть  глухенький,  
Скажіть  спасибі,  клятій  тій  війні!  

Тепер  закрийте  очі,  як  робите  щоночі,  
І  кінчик  носа  пальчиком  торкніть,  
Ви  доторкнулись  мого,  
А  я  просив  Вас  свого,  
Не  знаю  навіть  що  тут  говорить!  

Давайте  на  остаток,  помацаєм  простату,
Ну,  тут  хоч  слава  Богу,  без  проблем,  
Вставайте,  одягайтесь,  
Ну,  що  Ви!?  Посміхайтесь!!!  
І  я  Вам  посміхнуся  навзаєм!  

Достойний  Ви  пошани,  вельмишановний  пане!
Але  прийшла  пора  знімати  однострій,
Знайде  для  Вас  держава,
Нову  цікаву  справу,  
А  для  війни  Ви,  дядечку,  старий.  

Завершимо  по  тому,  учіть  англійську  мову,  
Ви  зможете,  Ви  справжній  чемпіон,  
З  таким  здоров'ям,  брате,  
Прямий  шлях  в  дипломати,  
Нехай  тремтить  туманний  Альбіон!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2024
автор: Костянтин Вишневський