Забери мене з полону
де закован в старі відчуття.
Надихни мене любовью
де не буде місця спогадам
Забери мене в обійми
обережні теплі ніжні
Забери мене собі ти
не залиш мене в трясині
І кого весь час шукаєш
для життя, чи для досугу
Для кохання чи для свята
ким бажаєш бачить друга
Так заверши вже свій пошук
протягни мені вже руки
Невгамовуй свій ти подих
не тримай в собі минуле
Не живи для інших думок
не рахуй як комусь краще
Не дивись на чужі взори
є один і я найкращій)
заберу тебе до себе
як колись ми будем разом
більш не буде в нас ніколи
спорів сварки та образи
Закружляю тебе в танці
в цьому вихрі аж до неба
Підійму тебе до зірок
саму кращу з всіх .....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2024
автор: Андрій Листопад